Місце зустрічі – школа, місто дитинства, де виріс, стежками якого ходив, зустрічався і дружив, часом потайки від мами й тата.

І де був щасливим.

Напевно, так у кожного бувало:
Коли вже кличе ніч у снах забутись,
Гортаєш пам’ять, згадуєш минуле,
В яке з любов’ю хочеться вернутись.

Як білий вальс, думки повільно ллються,
Уява вже не може зупинитись
– Учитель, школа, діти – всі сміються.
І знов в дитинстві мрієш опинитись.

Дитинства місто, добрих снів і ласки,
Його сьогодні згадуєш з журбою.
Я виріс тут, все ясно без підказки,
Навіки ми пов’язані з тобою.

Шкільні роки. Дзвінки на уроки та перерви, дорога до школи і додому, п’ятірки, двійки, радощі й печалі.

Так. А ще зауваження й подяки в щоденнику, шкільні друзі, перше кохання, надії.

Шкільні роки дитинства й юності летять так швидко й непомітно.

І ось за порогом школи відкривається новий світ, незвіданий, цікавий. Але ще довго згадуватиметься клас, вчителі, шкільні парти, сторінки підручників, друзі.

Кiлькiсть переглядiв: 70

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.