Місце зустрічі – школа, місто дитинства, де виріс, стежками якого ходив, зустрічався і дружив, часом потайки від мами й тата.
І де був щасливим.
Напевно, так у кожного бувало: Коли вже кличе ніч у снах забутись, Гортаєш пам’ять, згадуєш минуле, В яке з любов’ю хочеться вернутись.
Як білий вальс, думки повільно ллються, Уява вже не може зупинитись – Учитель, школа, діти – всі сміються. І знов в дитинстві мрієш опинитись.
Дитинства місто, добрих снів і ласки, Його сьогодні згадуєш з журбою. Я виріс тут, все ясно без підказки, Навіки ми пов’язані з тобою.
Шкільні роки. Дзвінки на уроки та перерви, дорога до школи і додому, п’ятірки, двійки, радощі й печалі.
Так. А ще зауваження й подяки в щоденнику, шкільні друзі, перше кохання, надії.
Шкільні роки дитинства й юності летять так швидко й непомітно.
І ось за порогом школи відкривається новий світ, незвіданий, цікавий. Але ще довго згадуватиметься клас, вчителі, шкільні парти, сторінки підручників, друзі.
Коментарi